Окремим декретом проголошено мучеництво Слуги Божого Теодора Ромжі,
єпископа Мукачівської єпархії ГКЦ. Владика Теодор свого часу мріяв стати
місіонером в Росії. Він став місіонером, але для свого народу. Цікаво,
що наказ про його вбивство особисто віддав Сталін. Про життя і смерть
блаженного священомученика Теодора розповідає о. Василь Рудейко, доктор
богослов'я, заступник голови Патріаршої літургійної комісії УГКЦ,
священик храму Свщмуч. Климентія Шептицького у Львові. Розмовляла
Руслана Ткаченко.
Блаженний свщмч. Теодор Ромжа
Народився 14 квітня 1911 р. в багатодітній сім'ї залізничного службовця
в с. Великий Бичків на Закарпатті. Після 4-х класової народної школи в
рідному селі продовжив навчання у Хустській Державній Реальній гімназії,
яку закінчив у 1930 р. з відмінним атестатом. Того ж року з
благословення владики-ординарія Мукачівської єпархії ГКЦ Павла Гебея був
скерований у Рим в Колегію Германікум-Гунгарікум. Не закінчивши там
курсу навчання, він переводиться восени 1934 р. у Папську Російську
Колегію (Русікум). У 1935 р. приймає дияконські свячення, у 1936 р. -
священичі. Разом з тим продовжує навчання і в 1937 р. здає леценціат з
богослов'я у Папському Григоріанському університеті. В цьому ж році
повертається на батьківщину для проходження обов'язкового однорічного
курсу військової підготовки у Празькому офіцерському училищі. З березня
по вересень 1938 р. - адміністратор гірських сіл Березова і Нижній
Бистрий Хустського району, далі - кілька місяців служба в чеській армії
по загальній мобілізації і повернення до душпастирства в попередні
парафії. З вересня 1939 по 1944р. - професор філософії та спіритуал
(духівник) Ужгородської Духовної семінарії. 24 вересня 1944 р. -
хіротонізований на владику-ординарія Мукачівської єпархії ГКЦ.
Після зайняття Закарпаття радянськими військами та його офіційного
приєднання до Української РСР 29 червня 1945 р., в умовах посилення
тиску і наступу на УГКЦ, владика Ромжа всіляко підтримує духовенство та
своїх вірних, здійснює ряд великих архиєрейських подорожей по єпархії (в
цих архипастирських поїхдках він вбачав дійовий спосіб урівноваження
пропаганди проти Церкви, щоб укріпити своїх священиків і паству в вірі,
щоб витримали в вірності), а також короткочасні поїздки, під час однієї з
яких 27 жовтня 1947 р. на нього було вчинено заздалегідь спланований
НКВД замах, а 1 листопада 1947 р. - отруєно в Мукачівській
| 
